Чергову ніч я задаю питання...
Чергову ніч я задаю питання,
для чого тільки зараз у цю пору
я, замість сну або хоча б мовчання,
не можу вийти з віршів коридору?
Вони летять, як листя із дерев,
а я не знаю — добре чи погано,
коли ти пишеш так ось без перерв
і як назватися — митцем чи графоманом?
Слова біжать, не слухаються рими,
вірші для себе лиш в душі ростуть.
А що як авторські словесні пілігрими
стрінуть бездушних й вирішать тонуть?
для чого тільки зараз у цю пору
я, замість сну або хоча б мовчання,
не можу вийти з віршів коридору?
Вони летять, як листя із дерев,
а я не знаю — добре чи погано,
коли ти пишеш так ось без перерв
і як назватися — митцем чи графоманом?
Слова біжать, не слухаються рими,
вірші для себе лиш в душі ростуть.
А що як авторські словесні пілігрими
стрінуть бездушних й вирішать тонуть?
0 коментарів